Право на працю: загальна характеристика і правове регулювання

За Конституцією України  Кожен має право на працю,  що  включає  можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або  на  яку вільно погоджується.  Держава створює  умови  для  повного  здійснення  громадянами права на працю, гарантує рівні можливості  у  виборі  професії  та роду    трудової     діяльності,        реалізовує        програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.  Використання примусової праці  забороняється.  Не  вважається примусовою  працею  військова  або  альтернативна    (невійськова) служба, а також  робота  чи  служба,  яка  виконується  особою  за вироком чи іншим рішенням  суду  або  відповідно  до  законів  про
воєнний і про надзвичайний стан.  Кожен має право на належні, безпечні і здорові  умови  праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на  небезпечних  для
їхнього здоров’я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю  захищається законом.Ті, хто працює, мають право на страйк для  захисту
своїх економічних і соціальних інтересів. Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Громадяни мають право  на  соціальний  захист.

Регулює труд.відносини КУ, Кодекс законів про працю, Закони: Про оплату праці, Про відпустки, Про зайнятість населення, Про колективні договори і угоди, Про пенсійне забезпечення, Загальна декларація прав людини.