Криза феодально-кріпосницької системи, неможливість для поміщиків надалі ефективно вирішувати свої соціально-економічні проблеми за рахунок кріпацтва, поразка у Кримській війні, яка продемонструвала всьому світу відсталість кріпосної Росії , значне зростання селянського руху — ось головні причини реформ 60-70-х рр.

В цих умовах самодержавство у лютому 1861 р. пішло на проведення реформ. Селяни одержали особисту свободу і земельні наділи. За отриману землю селяни повинні були заплатити поміщику. Оскільки грошей для цього вони не мали, викупні платежі взяла на себе держава. Протягом 49 років селяни повинні були повернути державі борг з відсотками. Здійснене царизмом скасування кріпацтва, хоча й враховувало перш за все інтереси поміщиків, однак стало помітним кроком вперед. Були створені умови для швидкого економічного прогресу. Серйозним недоліком реформи стало збереження великого поміщицького землеволодіння. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років: Земська реформа (1864 р.). У результаті проведення цієї реформи в ряді губерній були створені земства – так зване місцеве самоврядування під верховенством дворянства. Судова реформа. 1864 р. ліквідувала становий закритий суд. Тепер судочинство здійснювалось з участю сторін, рішення приймали присяжні засідателі. Звинувачувані отримали право захисту. Суд став відкритим, і на його засіданнях могли бути присутніми бажаючі. Шкільна реформа (1864 р.) Запроваджувалися єдина система початкової освіти (4 класи). Військова реформа.(1874р.) У 1874 р. ввели загальний військовий обов’язок. Замість 25 років служби при рекрутських наборах тепер залишили 6-7 років. Освічені служили значно менше. Проведено переозброєння і переобмундирування армії, удосконалена система її постачання, управління, бойової підготовки військ і підготовки офіцерських кадрів. Міська реформа.(1870 р ) Ця реформа реорганізовувала систему міського самоврядування.Реформи відкрили той шлях розвитку, який через півстоліття привів Україну до національної революції.

У кінці ХІХ ст.. в Україні почався бурхливий розвиток та модернізація капіталістичної економіки. Економіка Наддніпрянської України в той час переживала важкий етап переходу від економічних відносин доби кріпацтва до ринкових виробничих відносин, проте в результаті цих процесів в кінці XIX ст. Україна перетворилася на один з найбільш розвинутих районів Російської імперії. Незважаючи на свою обмеженість, непослідовність та половинчатість, реформи сприяли економічному розвитку українських земель, перетворенню їх в індустріальну базу імперії.