Марія припала до руки мудреця, узяла в нього благословення і в сам обід, коли найдужче пекло сонце, квапилася з Мальвою колючим степом по бахчисарайській дорозі.
Гори залишилися позаду. Вони ще манили до себе прохолодою дубових лісів, та попереду стелився наїжений злий степ, і треба буде його здолати. Він вигорів дотла і був неозірний, мов пустеля; чорніла курна дорога, витоптана возами, копитами й ногами,— хто її проклав? Валки невільників, сама Марія прокладала її два роки тому до рабства. Виведе вона її тепер на волю чи замучить, жорстока, спрагою і голодом? Хто зустрінеться їй на цьому шляху — розбійники, ясир чи, може, чабани, які напоять Мальву молоком? Марія має чим заплатити. У келії заходили каліки, хворі просити зцілення в монахів, вони залишали в монастирі овець і кіз, а їй, кухарці, перепадало якесь акче — мусульмани завжди дарують милостиню, бо так заповідав всещедрий Магомет. На перший день байраму побожні беї випускають пташок із кліток на волю, людей же — ні, не залишив чомусь такого заповіту пророк (Р. Іваничук; 162 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Марія припала до руки мудреця.
2. Гори залишилися позаду.
3. Хто зустрінеться їй на цьому шляху?
4. Заповіт пророка.

5. Лексична робота.

• Байрам — назва двох триденних мусульманських свят.
• Бей — у султанській Туреччині та в давні часи у татар — титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Благословення, бахчисарайський, найдужче, всещедрий,
невільники, Магомет.
5. Питання до тексту.
• Куди квапилася Марія?
• 3 ким вона подорожувала?
• Хто проклав дорогу?
• Хто зустрінеться їй на цьому шляху?
• Які заповіти пророка названі в тексті?
6. За складеним планом переказати текст.

Це був чудовий віковий ліс, що починався далеко звідси у верх¬ніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра, ніби прикриваючи його від поля, аж до пониззя.
Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці, з голими, жовтими, як віск, стовбурами, і зеленими, рясними вершинами височіли вони над лісом, ніби дозорці, що, збивши назад ковпаки й приклавши руки до чіл, пильнують, дивляться у вічність.
Були дні, коли по вершинах сосон угорі пробігав легіт, усе дужче й дужче починали дзвеніти їхні стовбури, і тьма дерев озивалась шумом-скрипом, розгойдувалась, рипіла, рвалась із землі.
Тоді над лісом, як вали в морі, котились важкі, чорні хмари, вони чіплялись за вершини сосон, обгортали тьму дерев, у чор¬ній імлі з хмар починали бити блискавки — вціляли то в одне, то в друге дерево, що з великим гуком, ніби прощаючись із жит¬тям, падали, валились на землю (В. Скляренко; 148 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Це був чудовий віковий ліс.
2. Вищі від усіх дерев — сосни.
3. Тьма дерев озивалась шумом-скрипом.
4. Важкі, чорні хмари.
3. Лексична робота.
• Дозорці — наглядачі.
• Легіт (діалектне) — легкий приємний вітерець.
• Пасмуга (діалектне) — смуга.

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Шум-скрип, звідси, поодинці, тьма, вершини, дужче, пониззя,
дзвеніти.
5. Питання до тексту.

• Де знаходився віковий ліс?
• Як дерева були найвищими?
• Опишіть сосни.
• Від чого стовбури сосен починали дужче дзвеніти?
• Що чіплялося за вершини сосен?
• Від чого дерева падали на землю?
6. За складеним планом переказати текст.

У водах неглибоких екваторіальних морів живуть величезні колонії коралових поліпів, що надають рибам-метеликам приту­лок і їжу.

Біля тропічних коралових рифів вирує життя. Під захистом поліпів добре почувають себе актинії, черв’яки, морські губки, зірки та молюски. Місцеві води дуже багаті на планктон. Планк­тоном харчується багато риб, які, у свою чергу, стають кормом інших — більших хижих риб.

Риби-метелики харчуються поліпами та іншими дрібними морськими мешканцями.

Риф — це маленький світ, населений різнокольоровими водо­ростями, коралами і водними тваринами. Яскраве забарвлення і візерунки на тілі риб-метеликів передусім відіграють роль камуф­ляжу, а у шлюбний період допомагають партнерам знайти одне одного.

Деякі види риб-метеликів мають особливе нічне забарвлення, тому самці та самки в період розмноження можуть впізнати одне одного і вдень, і вночі (З дитячої енциклопедії; 117 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Величезні колонії коралових поліпів.
2. Біля тропічних коралових рифів вирує життя.
3. їжа риб-метеликів.
4. Риф — це маленький світ.
5. Особливе нічне забарвлення риб-метеликів.
3. Лексична робота.
• Актинія — морська тварина типу кишковопорожнинних із щупальцями для хапання їжі.
• Камуфляж — тут приховання істинної сутності кого-, чого-небудь тим або іншим способом; маскування.
• Молюски — тип безхребетних тварин, м’яке тіло яких укрите черепашкою.
• Планктон — сукупність дуже дрібних рослинних і тваринних організмів, що населяють товщу води і через брак чи слабкість органів руху пасивно переносяться течією.
• Поліпи — кишковопорожнинні тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого пред¬мета, а на протилежному кінці рот.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Камуфляж, візерунки, риби-метелики, удень, уночі, перед-
усім, планктон, екваторіальний, неглибокий.

5. Питання до тексту.

• Де мешкають риби-метелики?
• Які морські мешканці живуть під захистом поліпів?
• Хто харчується планктоном?
• Чим харчуються риби-метелики?
• Чим відрізняються риби-метелики від решти риб?
6. За складеним планом переказати текст.