Авсенєв Петро Семенович (1810—1852) — український філософ, професор філософії Київської духовної академії та університету. Основні твори: Из записок о психологии // Сборник лекций бывших профессоров Киевской духовной академии. — К., 1869.
Антонович Володимир Боніфатійович (1834—1908) — український історик, археолог, етнограф, геральдист, історіософ, діяч української культури. Основні твори: Твори. — К., 1933. — Т. 1; Костомаров как историк // Киевская старина. — 1885. — Т. 12. — Кн. 5; Перша лекція в Київському університеті // Київська старовина. — 1992. — № 3; Вступна лекція до курсу історії // Там само; Автобіографічні записки // Київська старовина. — 1993. — № 4; Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. — К., 1995.
Асмус Валентин Фердинандович (1894—1975) — український і російський філософ, доктор філософських наук, професор, член Міжнародного інституту філософії в Парижі. Основні твори: Диалектический материализм и логика. — К., 1924; Очерк диалектики в новой истории философии. — М. — Л., 1930; Диалектика Канта. — М., 1930; Маркс и буржуазный историзм. — М. — Л., 1933; Логика. — М., 1947; Учение логики о доказательстве и опровержении. — М., 1954; Декарт. — М., 1956; Философия Иммануила Канта. — М., 1957; История античной философии. — М., 1965; Проблемы интуиции в философии и математике (Очерк истории: XVII — начало XX в.). — К., 1965; Избранные философские труды. — М., 1969; В. С. Соловьев: опыт философской биографии // Вопросы философии. — 1988. — № 6; Философия в Киевском университете в 1914—1920 годах // Вопросы философии. — 1990. — № 8.
Баранович Лазар (1620—1693) — український мислитель, церковний, літературний і політичний діяч. Основні твори: Письма преосвещенного Лазаря Барановича. — Чернигов, 1865.
Беринда Памво (Павло) (?—1632) — український письменник, лексикограф, педагог, мислитель ренесансно-гуманістичної орієнтації. Основні твори: Лексиконъ славеноросскій и именъ толъкование. — К., 1627.
Борецький Йов (Іван Матвійович) (?—1631) — український церковний, політичний діяч, просвітник. Основні твори: Протестація // Пам´ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.
Велланський Данило Михайлович (1774—1847) — український і російський учений-медик, прибічник і пропагандист натурфілософії Ф.-В.-Й. Шеллінга. Основні твори: Пролюзия к медицине как основательной науке. — СПб., 1805; Основное начертание общей и частной физиологии. — СПб., 1836; Обозрение главного содержания философского естествознания. — СПб., 1812; Богословское исследование природы в творящем и творимом ее качестве… — СПб., 1812; Опытная, наблюдательная и умозрительная физика… — СПб., 1831.
Вернадський Володимир Іванович (1863—1945) — український і російський природознавець, мислитель-натураліст, основоположник вчення про біосферу та ноосферу, організатор та перший президент ВУАН. Основні твори: Очерки и речи. — Пг., 1922; Биогеохимические очерки. 1922—1923. — М. — Л., 1940; Избранные сочинения. — М., 1954—1960. — Т. I—V; Химическое строение земли и ее окружения. — М., 1965; Размышления натуралиста. — М., 1975—1977. — Кн. 1—2; Живое вещество. — М., 1978; Переписка с Б. Л. Личковым. — М., 1979—1980. — Кн. 1—2; Избранные труды по истории науки. — М., 1981; Письма В. И. Вернадского к А. Е. Ферсману (1907—1944). — М., 1985; Труды по всеобщей истории науки. — М., 1986; Философские мысли натуралиста. — М., 1988; Письма к жене Н. Е. Вернадской (1881—1889). — М., 1988; Труды по истории науки в России. — М., 1988; Кристаллография. Избранные труды. — М., 1988; «Основой жизни — искание истины» // Новый мир. — 1988. — № 3; «Пересмотреть все основы нашей жизни» // XX век и мир. — 1989. — № 6; «Довольно крови и страданий» // XX век и мир. — 1990. — № 1; Эти голоса не были услышаны // Родина. — 1990. — № 1; Щоденники (1918. Полтава) // Київська старовина. — 1993. — № 3—4.
Винниченко Володимир Кирилович (1880—1951) — український письменник, суспільний і політичний діяч. Основні твори: Записки кирпатого Мефістофеля. — К., 1927; Слово за тобою, Сталіне! // Вітчизна. — 1989. — № 5—6; Сонячна машина. — К., 1989; Твори. — К., 1989. — Т. 1—2; Відродження нації: У 3-х ч. — К., 1990; Заповіт борцям за визволення. — К., 1991.
Вишенський Іван (прибл. 1545 — прибл. 1621) — український письменник, критик, сатирик, мислитель. Основні твори: Сочинения. — М. — Л., 1955; Твори. — К., 1959; Вибрані твори. — К., 1972; Твори. — К., 1985.
Войтко Віталій Іванович (1927—1989) — український філософ, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР. Основні твори: Научное и религиозное мировоззрение. — К., 1960; Основы атеизма. — К., 1962; Людина, техніка, суспільство. — К., 1967; Марксистська соціологія як наука. — К., 1968; Молодь і суспільний прогрес. — К., 1970; Соціально-психологічний аспект науково-технічної революції. — К., 1976; Етика сімейних відносин. — К., 1981; Долаючи інерцію мислення. — К., 1988.
Володимир Мономах (1053—1125) — державний і політичний діяч Давньої Русі, мислитель, один із родоначальників християнського гуманізму. Основні твори: Повчання Володимира Мономаха // Повість врем´яних літ. — К., 1990.
Галятовський Іоаникій (?—1688) — письменник-полеміст, суспільно-політичний і церковний діяч, мислитель. Основні твори: Ключъ Разуменія священником законным и свецким належащий. — К., 1659; Мессия праведный Иисус Христос. — К., 1660.
Гізель Інокентій (1600—1683) — культурний і церковний діяч, історик, філософ. Основні твори: Мир с богом человеку. — К., 1669; Праця з загальної філософії. Метафізичний трактат // Філософська думка. — 1970. — № 1.
Гіляров Олексій Микитович (1855—1938) — професор філософії Київського університету, академік ВУАН,